висуванство

ВИСУВА́НСТВО, а, с., іст.

Висування передових працівників (робітників, колгоспників, службовців) на відповідальну, керівну роботу, вищу посаду.

Висуванство становило нову форму підготовки кадрів соціалістичної інтелігенції (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. висуванство — висува́нство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. висуванство — -а, с. Процедура висування працівника для посідання ним відповідальної службової керівної посади.  Великий тлумачний словник сучасної мови