висуванство
ВИСУВА́НСТВО, а, с., іст.
Висування передових працівників (робітників, колгоспників, службовців) на відповідальну, керівну роботу, вищу посаду.
Висуванство становило нову форму підготовки кадрів соціалістичної інтелігенції (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- висуванство — висува́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- висуванство — -а, с. Процедура висування працівника для посідання ним відповідальної службової керівної посади. Великий тлумачний словник сучасної мови