висуванство
висува́нство
-а, с.
Процедура висування працівника для посідання ним відповідальної службової керівної посади.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- висуванство — висува́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- висуванство — ВИСУВА́НСТВО, а, с., іст. Висування передових працівників (робітників, колгоспників, службовців) на відповідальну, керівну роботу, вищу посаду. Висуванство становило нову форму підготовки кадрів соціалістичної інтелігенції (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах