висуванство

висува́нство

-а, с.

Процедура висування працівника для посідання ним відповідальної службової керівної посади.

Значення в інших словниках

1. висуванство — висува́нство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. висуванство — ВИСУВА́НСТВО, а, с., іст. Висування передових працівників (робітників, колгоспників, службовців) на відповідальну, керівну роботу, вищу посаду. Висуванство становило нову форму підготовки кадрів соціалістичної інтелігенції (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах