висьорбувати

ВИСЬО́РБУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СЬОРБАТИ, аю, аєш, док., що.

Сьорбаючи, випивати або з'їдати що-небудь без залишку.

Висьорбував [Микола] миску юшки, де вчора варилась картопля, та йшов з косою (Ю. Яновський);

Мовчки висьорбали його [розсіл], з'їли м'ясо (І. Франко);

Висьорбавши чуть тепленький, олією засмажений борщ, він якимсь, зрозумілим тільки Мокрині, натяком виказав, що поїв би ще чого-небудь (А. Іщук);

Iлько встиг кухлик кислячку висьорбати та окраєць хлiба зажувати (Ю. Логвин).

Значення в інших словниках

1. висьорбувати — висьо́рбувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. висьорбувати — -ую, -уєш, недок., висьорбати, -аю, -аєш, док., перех. Сьорбаючи, випивати або з'їдати що-небудь без залишку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. висьорбувати — див. їсти  Словник синонімів Вусика
4. висьорбувати — ВИСЬО́РБУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СЬОРБАТИ, аю, аєш, док., перех. Сьорбаючи, випивати або з’їдати що-небудь без залишку. Висьорбував [Микола] миску юшки, де вчора варилась картопля, та йшов з косою (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах