висів
ВИ́СІВ, у, ч.
1. Дія за знач. висіва́ти, ви́сіяти 1.
Минув тиждень з дня висіву насіння в парник (О. Десняк);
Я .. став на ноги, але .. з отією озимкою вже було запізно: для висіву її минули всі строки. Закінчувався вересень (Є. Доломан);
Фаза проростання насіння розпочинається після висіву культури (з навч. літ.);
До сільськогосподарських машин, які найактивніше продаються навесні, належать сівалки точного висіву для цукрових буряків (з газ.).
2. Те, що висівають.
Кормовою базою для комах-опилювачів може бути ділянка із штучним висівом багаторічних ентомофільних культур (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)