висів
ВИ́СІВ, у, ч., с. г.
1. Дія за знач. висіва́ти і ви́сіяти (у 1 знач.).
Минув тиждень з дня висіву насіння в парник (Десняк, I, 1955, 307);
Приморожене вологе насіння.. при висіві його в поле дає зріджені сходи, кволі і хворобливі рослини (Наука.., 9, 1956, 20).
2. Те, що висівають.
Деякий вплив на якість зерна мають і строки сівби та норми висіву (Хлібороб Укр., 7, 1966, 7).
Словник української мови (СУМ-11)