висідати

ВИСІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́СІСТИ, сяду, сядеш, док.

Сходити на землю, залишаючи автомобіль, вагон, судно і т. ін.

Краще всього висідати на якійсь невеличкій залізничній станції, серед дрімучого, безкрайого лісу (Остап Вишня);

Висідаючи на берег, Сагайдачний залишив про всяк випадок тридцять байдаків охороняти порожні чайки (З. Тулуб);

Від Здолбунова дорога почала псуватися, машини почали відставати, грузнути, руйнувати лад і порядок. Приходилось часто зупинятися, висідати, витягати загрузлих (У. Самчук);

З трамвая він висідав з усміхом на обличчі (П. Загребельний);

Лише висіла [дочка] з того воза, та й не знати, де подівся той віз (з казки).

Значення в інших словниках

1. висідати — висіда́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. висідати — -аю, -аєш, недок., висісти, -сяду, -сядеш, док. Сходити на землю, залишаючи віз, вагон, судно і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. висідати — висіда́ти виходити (із поїзда, трамвая, автобуса тощо)(м, ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. висідати — ВИСІДА́ТИ (ставати на землю, залишаючи віз, вагон, судно тощо), СХО́ДИТИ, ВИХО́ДИТИ, ЗІХО́ДИТИ, ВИСА́ДЖУВАТИСЯ, ЗЛА́ЗИТИ розм., ВИЛА́ЗИТИ розм., ВИЛІЗА́ТИ розм. (притримуючись руками або протискуючись). — Док.  Словник синонімів української мови
5. висідати — ВИСІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́СІСТИ, сяду, сядеш, док. Сходити на землю, залишаючи віз, вагон, судно і т. ін. З трамвая він висідав з усміхом на обличчі (Загреб.  Словник української мови в 11 томах