витатуюваний
ВИ́ТАТУЮВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́татуювати.
Був це прекрасно збудований атлет, засмалений морськими вітрами, з витатуюваним орлом (І. Багряний);
П'ятизначний номер у неї витатуюваний на руцi (О. Гончар);
// ви́татуювано, безос. пред.
Читач, мабуть, давно б хотів мати деякі пояснення щодо роману, хто такий, наприклад, Мартин і чому в нього на грудях витатуювано птицю? (М. Йогансен).
Словник української мови (СУМ-20)