витатуюваний

ВИ́ТАТУЮВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́татуювати.

Був це прекрасно збудований атлет, засмалений морськими вітрами, з витатуюваним орлом (І. Багряний);

П'ятизначний номер у неї витатуюваний на руцi (О. Гончар);

// ви́татуювано, безос. пред.

Читач, мабуть, давно б хотів мати деякі пояснення щодо роману, хто такий, наприклад, Мартин і чому в нього на грудях витатуювано птицю? (М. Йогансен).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витатуюваний — ви́татуюваний дієприкметник Орфографічний словник української мови