витверджувати

ВИТВЕ́РДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТВЕРДИТИ, джу, диш, док., що і без дод., розм.

Те саме, що зау́чувати.

Найпаче як за день утомишся .. з учителем нудні уроки витверджувати та поведе мене Марта спати вкладати... Отам-то ми з нею набалакаємось! (Панас Мирний);

На його гадку, ті, що всі предмети рівно добре знали й кожну лекцію витверджували .. можуть стати дуже чесними громадянами, але середньої міри, а йому, як директорові, хотілося, щоб з Бережан виходили люди знатні й імениті (Б. Лепкий);

Та він же овсі неписьменний! Як же він буде читати? Може, навмання, без книжки; може, витвердив напам'ять? (Г. Квітка-Основ'яненко);

На пошану різок складалися вірші, і бідні учні мусили їх витвердити, як доказ того, що вчителі бажають їм добра (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. витверджувати — витве́рджувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. витверджувати — -ую, -уєш, недок., витвердити, -джу, -диш, док., перех., розм. Те саме, що заучувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. витверджувати — ВИТВЕ́РДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТВЕРДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. Те саме, що зау́чувати. Найпаче як за день утомишся.. з учителем нудні уроки витверджувати та поведе мене Марта спати вкладати… Отам-то ми з нею набалакаємось!...  Словник української мови в 11 томах