витверджувати

ВИТВЕ́РДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТВЕРДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. Те саме, що зау́чувати.

Найпаче як за день утомишся.. з учителем нудні уроки витверджувати та поведе мене Марта спати вкладати… Отам-то ми з нею набалакаємось! (Мирний, IV, 1955, 337);

Та він же овсі неписьменний! Як же він буде читати? Може, навмання, без книжки; може, витвердив напам’ять? (Кв.-Осн., II, 1956, 66);

На пошану різок складалися вірші, і бідні учні мусили їх витвердити, як доказ того, що вчителі бажають їм добра (Тулуб, Людолови, І, 1957, 316).

Значення в інших словниках

1. витверджувати — витве́рджувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. витверджувати — -ую, -уєш, недок., витвердити, -джу, -диш, док., перех., розм. Те саме, що заучувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. витверджувати — ВИТВЕ́РДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТВЕРДИТИ, джу, диш, док., що і без дод., розм. Те саме, що зау́чувати. Найпаче як за день утомишся .. з учителем нудні уроки витверджувати та поведе мене Марта спати вкладати... Отам-то ми з нею набалакаємось!...  Словник української мови у 20 томах