витвережуватися
ВИТВЕРЕ́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ТВЕРЕЗИТИСЯ, ежуся, езишся, док.
1. Ставати тверезим після сп'яніння.
Він ось уже кілька місяців майже не витвережується, вкрай розбестився, втратив людську подобу (В. Козаченко);
– Усе, що має [Довбня], проп'є .. Візьмуть тоді у шпиталь; вилежиться, витверезиться, і вийти б – та ні в чому (Панас Мирний);
Іван Тимофійович вже, видно, добре витверезившись, сидів блідий, перемучений (О. Гончар).
2. перен. Ставати здатним тверезо мислити, діяти і т. ін.
Раптом .. завалився дах Перунового храму, обсипаючи люд дощем іскр [іскор]. Натовп витверезився. І несподівано стало жаль старої святині (Н. Королева).
Словник української мови (СУМ-20)