витвережувати
ВИТВЕРЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТВЕРЕЗИТИ, ежу, езиш, док., кого і без прям. дод.
1. Робити тверезим після сп'яніння.
Кава, випита після прийняття алкоголю, не тільки не витвережує, але, навпаки, підсилює сп'яніння (із журн.);
Постригли [Валер'яна], побанили, витверезили і відпустили (Є. Кравченко);
– П'ятнадцять діб! Це Миколу трохи витверезило, він стукнув себе кулаком в лоб і почав долати навкосяки [навкосяка] вуличку (Б. Харчук).
2. перен. Повертати здатність тверезо мислити, сприймати щось, діяти, звільняти від яких-небудь ілюзій.
Кониський пильно дивився на Косачівну, затамована лють все більше витвережувала старого (М. Олійник);
Спокійний, холодний тон голови профкому наче витверезив начальника депо (О. Донченко);
Поява в окопі старшини Захарченка остаточно витверезила Захара (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)