Словник української мови в 11 томах

витвережувати

ВИТВЕРЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТВЕРЕЗИТИ, ежу, езиш, док., перех.

1. Робити тверезим після сп’яніння.

Постригли [Валер’яна], побанили, витверезили і відпустили (Кравч., Квіти.., 1959, 177);

*Образно. Цей гомін [струмка] витвережував [Лодиженка] (Ле, Міжгір’я, 1953, 343).

2. перен. Зменшувати чию-небудь надто велику самовпевненість, запальність або мрійливість, повертати здатність тверезо мислити, сприймати щось, діяти.

Кониський пильно дивився на Косачівну, затамована лють все більше витвережувала старого (М. Ол., Леся, 1960, 231);

Поява в окопі старшини Захарченка остаточно витверезила Захара (Ле, Право.., 1957, 116);

Спокійний, холодний тон голови профкому наче витверезив начальника депо (Донч., І, 1956, 451).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. витвережувати — витвере́жувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. витвережувати — -ую, -уєш, недок., витверезити, -ежу, -езиш, док., перех. 1》 Робити тверезим після сп'яніння. 2》 перен. Зменшувати чию-небудь надто велику самовпевненість, запальність або мрійливість, повертати здатність тверезо мислити, сприймати щось, діяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витвережувати — ВИТВЕРЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТВЕРЕЗИТИ, ежу, езиш, док., кого і без прям. дод. 1. Робити тверезим після сп'яніння. Кава, випита після прийняття алкоголю, не тільки не витвережує, але, навпаки, підсилює сп'яніння (із журн.  Словник української мови у 20 томах
  4. витвережувати — ВИТВЕРЕ́ЖУВАТИ (робити тверезим після сп'яніння), ПРОТВЕРЕ́ЖУВАТИ, ОТВЕРЕ́ЖУВАТИ, ОХМЕЛЯ́ТИ розм. — Док.: ви́тверезити, протверези́ти, отвере́зити, охмели́ти. (Оксана:) Проведи мене до його.., моє горе його витверезить... (М.  Словник синонімів української мови