витворювати
ВИТВО́РЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ВИ́ТВОРИТИ, рю, риш, док., що.
1. Робити що-небудь існуючим, створювати у процесі творчої праці.
В нас уже кілька комісій, котрі впорядковують термінологію всякого роду, витворюють і ухвалюють ті чи інші неологізми (В. Самійленко);
Мова така ж жива [і]стота, як і народ, що її витворив (Панас Мирний).
2. Породжувати що-небудь, викликати появу чогось.
Давала себе знати пропасниця, витворюючи стан фізичної й душевної прострації (І. Багряний);
Життя не встигло ще витворити в ній тої злоби, що буває найсумнішою прикметою всіх людей, покривджених природою (І. Франко);
Війна вже витворила свою, воєнну, мораль і встановила свої, воєнні, звичаї (Ю. Смолич).
ВИТВО́РЮВАТИ² див. витворя́ти.
Словник української мови (СУМ-20)