витий

ВИ́ТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до ви́ти².

Вите пташкою гніздо;

* Образно. Ой зачиняй, мій татоньку, ворота, Бо прийде з боярами сирота. Бо прийде сирота з боярами, Повиносять вінок, витий копитами (з народної пісні);

// у знач. прикм. Зроблений скручуванням, зсукуванням.

Срібна пряжка красувалася на витому паску кожного [хлопчика] (Валерій Шевчук);

Шпори були з витого золота із смарагдами (з наук.-попул. літ.).

2. Петлястий, нерівний, який має звивини.

Звірині тропи, кручені та виті, Він по снігу й чорнотропу читав Нехибно (М. Рильський);

Вибігла [Мальва] витими сходами наверх (Р. Іваничук).

Значення в інших словниках

1. витий — ви́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. витий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до вити II. || у знач. прикм. Зроблений за допомогою скручування, зсукування. 2》 Петлястий, нерівний, який має звивини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. витий — ЗВИ́ВИСТИЙ (який має вигини, закрути, непрямий, нерівний), ПОКРУ́ЧЕНИЙ, КРУ́ЧЕНИЙ, ЗМІЯ́СТИЙ (ЗМІЇ́СТИЙ) рідше, ВИТКИ́Й, ВИ́ТИЙ рідше, В'ЮНКИ́Й, В'ЮНИ́СТИЙ, ХВИЛЯ́СТИЙ, КРИВУЛЯ́СТИЙ розм., КРИВУЛЬКУВА́ТИЙ розм., ПОКРИВУ́ЛЕНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
4. витий — ВИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́ти²; // у знач. прикм. Зроблений за допомогою скручування, зсукування. І всякі були в нього перстені: і незабудьки, і змійки, і виті, і ланцюжком (Вовчок, Опов., 1937, 117).  Словник української мови в 11 томах