Словник української мови в 11 томах

витий

ВИ́ТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́ти²;

// у знач. прикм. Зроблений за допомогою скручування, зсукування.

І всякі були в нього перстені: і незабудьки, і змійки, і виті, і ланцюжком (Вовчок, Опов., 1937, 117).

2. Петлястий, нерівний, який має звивини.

Звірині тропи, кручені та виті, Він по снігу й чорнотропу читав Нехибно (Рильський, II, 1956, 82).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. витий — ви́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. витий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до вити II. || у знач. прикм. Зроблений за допомогою скручування, зсукування. 2》 Петлястий, нерівний, який має звивини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витий — ВИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́ти². Вите пташкою гніздо; * Образно. Ой зачиняй, мій татоньку, ворота, Бо прийде з боярами сирота. Бо прийде сирота з боярами, Повиносять вінок, витий копитами (з народної пісні); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
  4. витий — ЗВИ́ВИСТИЙ (який має вигини, закрути, непрямий, нерівний), ПОКРУ́ЧЕНИЙ, КРУ́ЧЕНИЙ, ЗМІЯ́СТИЙ (ЗМІЇ́СТИЙ) рідше, ВИТКИ́Й, ВИ́ТИЙ рідше, В'ЮНКИ́Й, В'ЮНИ́СТИЙ, ХВИЛЯ́СТИЙ, КРИВУЛЯ́СТИЙ розм., КРИВУЛЬКУВА́ТИЙ розм., ПОКРИВУ́ЛЕНИЙ розм.  Словник синонімів української мови