витинатися
ВИТИНА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВИ́ТНУТИСЯ, рідко ВИ́ТЯТИСЯ, ви́тнеться, док.
1. перен. Вирізнятися, виразно виділятися.
Там, схожі на грудки здаля, Безсило витинались з жита Руді, мов зорана земля, Коня розкинуті копита (Є. Фомін);
Жовтий прямокутник [вікна] витинається з ночі (Ю. Яновський).
2. тільки недок. Пас. до витина́ти.
Звичайно силует виконується чорною тушшю по білому, витинається з темного паперу й наклеюється на світле тло (може бути й навпаки) (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)