витлівати

ВИТЛІВА́ТИ, а́є, недок., ВИ́ТЛІТИ, іє, док.

Тліючи, згнивати зовсім, перетворюватися на порох.

Форма [загиблих офіцерів] витліла, по кишенях розтикали злоті, марки, німецькі газети, всякий побутовий дріб'язок (Є. Пашковський);

Стовбур дерева витлів;

* Образно. Опущені Маріїні плечі, схилена голова й очі, в яких витліли рештки надії, говорили мовчки (Р. Іваничук).

Значення в інших словниках

1. витлівати — витліва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. витлівати — -ає, недок., витліти, -іє, док. Тліючи, згнивати зовсім, перетворюватися на порох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. витлівати — ВИТЛІВА́ТИ, а́є, недок., ВИ́ТЛІТИ, іє, док. Тліючи, згнивати зовсім, перетворюватися на порох.  Словник української мови в 11 томах