витолковувати
ВИТОЛКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТОЛКУВАТИ, ую, уєш, док., діал.
Пояснювати, тлумачити.
Все .. він витолковував собі на добро (І. Франко);
– Отже, як витолкували ви собі свій сон? – спитала знов Наталя (О. Кобилянська);
Витолкуйте їм, що я борше не можу приїхати, бо маю тут справу (В. Стефаник);
Треба було відмовити, витолкувати, сказати – ні! І на тім край (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)