Словник української мови у 20 томах

витолочення

ВИ́ТОЛОЧЕННЯ, я, с.

Дія за знач. ви́толочити.

Наїзд було здійснено перед початком жнив. Наслідком його стало витолочення запряженими у вози кіньми всього незібраного врожаю жита, пшениці, ячменю, вівса, проса, гречки та ін. (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)