витончування

ВИТО́НЧУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. вито́нчувати.

Якщо порушується кровообіг і живлення тканин порожнини рота, то простежується витончування слизової оболонки ясен, при цьому оголюються шийки зубів – найбільш чутливі ділянки, не покриті емаллю (із журн.).

Значення в інших словниках

1. витончування — вито́нчування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. витончування — -я, с. Дія за знач. витончувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. витончування — ВИТО́НЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вито́нчувати.  Словник української мови в 11 томах