витончування
ВИТО́НЧУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. вито́нчувати.
Якщо порушується кровообіг і живлення тканин порожнини рота, то простежується витончування слизової оболонки ясен, при цьому оголюються шийки зубів – найбільш чутливі ділянки, не покриті емаллю (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- витончування — вито́нчування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- витончування — -я, с. Дія за знач. витончувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- витончування — ВИТО́НЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вито́нчувати. Словник української мови в 11 томах