Словник української мови у 20 томах

витопник

ВИТОПНИ́К, а́, ч.

Робітник, який витоплює метал; плавильник.

В основу найменування назв осіб за професією та видом діяльності покладено також мотивувальну ознаку – назву основної виробничої дії: плавильник (витопник), шліфувальник, гартувальник (гартівник) (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. витопник — -а, ч. 1》 Той, що топить піч, грубу; кочегар у казанярні. 2》 Робітник, який витоплює смалець, віск, смолу, метал тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови