витопник
ВИТОПНИ́К, а́, ч.
Робітник, який витоплює метал; плавильник.
В основу найменування назв осіб за професією та видом діяльності покладено також мотивувальну ознаку – назву основної виробничої дії: плавильник (витопник), шліфувальник, гартувальник (гартівник) (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- витопник — -а, ч. 1》 Той, що топить піч, грубу; кочегар у казанярні. 2》 Робітник, який витоплює смалець, віск, смолу, метал тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови