витопник
витопни́к
-а, ч.
1》 Той, що топить піч, грубу; кочегар у казанярні.
2》 Робітник, який витоплює смалець, віск, смолу, метал тощо.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- витопник — ВИТОПНИ́К, а́, ч. Робітник, який витоплює метал; плавильник. В основу найменування назв осіб за професією та видом діяльності покладено також мотивувальну ознаку – назву основної виробничої дії: плавильник (витопник), шліфувальник, гартувальник (гартівник) (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах