витоптування
ВИТО́ПТУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. вито́птувати.
Дуже популярна рослина, витривала до витоптування, – спориш звичайний, що росте у дворах (з наук. літ.);
Дослідження показали, що, наприклад, у лісах внаслідок витоптування знищується лісова підстилка, ущільнюється ґрунт (з навч. літ.);
Газонна решітка укладається зверху на газон і захищає його від зовнішніх чинників, зокрема від витоптування або знищення колесами автомобілів (із журн.);
Витоптування стежок.
Словник української мови (СУМ-20)