Словник української мови в 11 томах

витоптування

ВИТО́ПТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вито́птувати 1-3.

Він [цинодон пальчастий] скоро відростає після спасання і добре витримує витоптування (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 111);

Дуже популярна рослина [спориш звичайний], яка росте у дворах.. Витривала до витоптування (Лікар, рослини.., 1958, 89).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. витоптування — вито́птування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. витоптування — Процес ущільнення ґрунту і механічного пошкодження рослин тваринами і людьми. Спостерігається при випасанні і рекреації.  Словник термінів з агрофітоценології
  3. витоптування — -я, с. Дія за знач. витоптувати 1-3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. витоптування — ВИТО́ПТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вито́птувати. Дуже популярна рослина, витривала до витоптування, – спориш звичайний, що росте у дворах (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах