витоптування
ВИТО́ПТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вито́птувати 1-3.
Він [цинодон пальчастий] скоро відростає після спасання і добре витримує витоптування (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 111);
Дуже популярна рослина [спориш звичайний], яка росте у дворах.. Витривала до витоптування (Лікар, рослини.., 1958, 89).
Словник української мови (СУМ-11)