виторохтіти
ВИ́ТОРОХТІТИ, хчу, хтиш, док., розм.
1. Проторохтіти, створюючи шум протягом певного часу.
Виторохтіла миша всю ніч (Сл. Гр.).
2. перен., що. Добитися чого-небудь настирливою розмовою.
– Тітка цікава на язик, та й дядько добрий торохтій: щось-таки та виторохтять (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)