витрати
ВИ́ТРАТИ, ат, мн.
Гроші, кошти, витрачені на кого-, що-небудь.
– Так, обійшлося будівництво в копієчку, – енергійно перебив Синявін. – І може, надаремно ви затвердили ці витрати, доки не маємо економії на греблі (Іван Ле);
Поради, та ще здалеку, давати найліпше, це не вимагає ні зусиль, ні мужності, ні витрат (П. Загребельний).
(1) Кишенько́ві ви́трати – дрібні витрати або невеликі гроші.
Коли дитина дорослішає, суму на її кишенькові витрати необхідно збільшувати (із журн.).
△ (2) Валові́ ви́трати – суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду і пов'язаних з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), а також охороною праці.
Порівнюючи середні валові витрати з ціною продукції, можна визначити ступінь прибутковості виробництва (з наук. літ.);
Закон дозволяє всім підприємствам додавати до складу валових витрат витрати на страхування ризиків, пов'язаних із господарською діяльністю суб'єкта (з газ.);
(3) Накладні́ ви́трати (вида́тки) – додаткові витрати, пов'язані з господарсько-організаційними потребами виробництва і розподілом товарів.
При зміні тривалості робіт змінюються накладні витрати на тимчасові будинки і споруди (з наук.-попул. літ.);
(4) Непродукти́вні ви́трати – витрати, що виникають унаслідок певних недоліків організації виробництва, порушення технології і т. ін.
Непродуктивні витрати підприємства, пов'язані з виробничою діяльністю, в межах установлених норм входять у фактичну собівартість продукції (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)