витребеньки
ВИТРЕБЕ́НЬКИ, ньок і рідко ньків, мн. (одн. витребе́нька, и, ж., рідко), розм.
1. Вигадки, примхи, забаганки.
Брала льон, брала льон, брала конопельки: Не вчилася до роботи, та на витребеньки! (П. Чубинський);
[Юліан:] Ти зачинаєш уже зовсім пусте балакати. Я не маю часу слухати твоїх витребеньків (І. Франко);
Тетяна Платонівна – різка протилежність сестри. Тиха, скромна і працьовита, без витребеньок і зайвих вимог до життя (О. Десняк);
Жіночність, темперамент, вередливість та інші чарівні витребеньки у письменницьких дружин дещо притлумлені. Або приховані (А. Крижанівський).
2. Те, що не має практичного значення і звичайно служить для прикрашання.
По всьому саду назбудували [набудували] гульбищ, печер, халабудок і усяких панських витребеньок (О. Стороженко);
Доти не відчепиться [хазяїн], поки аж жінка не заплаче або хоч заходиться на плач – тоді він .. пожалує її і обіцяє купити якусь там витребеньку нову (Марко Вовчок);
[Шелест:] Цікаво, що там [у чемоданчику] всередині? Парфуми, цукерки, мереживо, принадні витребеньки жінок (І. Кочерга);
Щось шукає [пан] в комоді, на якому розставлені різні витребеньки з кришталю, порцеляни, мармуру, кості (І. Чендей);
// Незвичайні страви, напої або приправи до них.
Їли Буханчики пшеничні, білі, Кислиці, ягоди, коржі І всякі-разні [різні] витребеньки (І. Котляревський);
– Тягни нам цілого барана. Та горілки, та не з озюмом [ізюмом] та всякими там витребеньками, а чистої, щоб грала, як скажена (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)