витривалий

ВИТРИВА́ЛИЙ, а, е.

Міцний, стійкий, здатний витримувати велике фізичне чи моральне навантаження, напруження.

Вона втратила свою давню, до подиву витривалу силу й енергію (О. Кобилянська);

Микола Павлович здавався кволим і недолугим, а насправді – це дуже міцна, витривала і невтомна людина (О. Копиленко);

Хропли коні, летіли, мов ошалілі, і мчав поруч з такою ж швидкістю сильний, витривалий кінь Якова (А. Шиян);

// Стійкий до несприятливих умов (про рослини).

Смерекові ліси, більш витривалі й невибагливі, поросли на місцях давніх букових (М. Грушевський);

Лиш десь-не-десь дрижало замираюче пожовкле листя на чорному гіллі, зеленілась якась витривала ростинка на землі, зрештою лежали лиш грубі верстви обпалого листя у пнях дерев і панувала тиша... (О. Кобилянська);

// Здатний зберігатися, існувати в несприятливих умовах (про матеріали, механізми і т. ін.).

Для реактивних двигунів потрібні жаротривкі матеріали, які були б витривалі при високих температурах (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. витривалий — (здатний витримувати навантаження) стійкий, терпеливий.  Словник синонімів Полюги
2. витривалий — витрива́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. витривалий — Міцний, стійкий, тривкий, негнучий, цупкий, загартований, терплячий.  Словник синонімів Караванського
4. витривалий — -а, -е. Міцний, стійкий, здатний витримувати велике фізичне чи моральне напруження. || Здатний зберігатися, існувати в несприятливих умовах (за змін температури і т. ін.). Витривалий до (проти) чого — стійкий щодо певних несприятливих умов.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. витривалий — див. сильний; терпеливий  Словник синонімів Вусика
6. витривалий — ВИТРИВА́ЛИЙ (здатний витримувати велике фізичне чи моральне напруження), СТІЙКИ́Й, ТВЕРДИ́Й, ЖИВУ́ЧИЙ, ТЕРПЛЯ́ЧИЙ, ТЕРПЕЛИ́ВИЙ, ТЕРПЛИ́ВИЙ рідко, ЖИВКИ́Й рідко, ДВОЖИ́ЛЬНИЙ розм. Микола був русявим, симпатичним хлопцем..  Словник синонімів української мови
7. витривалий — Витрива́лий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. витривалий — ВИТРИВА́ЛИЙ, а, е. Міцний, стійкий, здатний витримувати велике фізичне чи моральне напруження. Вона втратила свою давню, до подиву витривалу силу й енергію (Коб.  Словник української мови в 11 томах