витривати
ВИ́ТРИВАТИ, аю, аєш, док., що і без прям. дод., діал.
Витримати.
Йому ще байдуже, але бідна Настя навряд чи витриває (М. Коцюбинський);
Нехай тобі Господь поможе витривати в тім намірі добрім. Таких людей нині якнайбільше треба (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)