витривалість
ВИТРИВА́ЛІСТЬ, лості, ж.
Властивість за знач. витрива́лий.
Його тонка, сухорлява постать широкоплеча і неначе виконана з червоної міді, по ній знати вперту, незламну силу, якусь немов нелюдську витривалість (Леся Українка);
– Ну? – слідчий важко одкидається на спинку крісла і вперше оглядає Івана. Оглядає так, наче оцінює силу і витривалість противника (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)