1. Словник української мови у 20 томах

витривалість

ВИТРИВА́ЛІСТЬ, лості, ж.

Властивість за знач. витрива́лий.

Його тонка, сухорлява постать широкоплеча і неначе виконана з червоної міді, по ній знати вперту, незламну силу, якусь немов нелюдську витривалість (Леся Українка);

– Ну? – слідчий важко одкидається на спинку крісла і вперше оглядає Івана. Оглядає так, наче оцінює силу і витривалість противника (П. Колесник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витривалість — витрива́лість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. витривалість — -лості, ж. 1》 Властивість за знач. витривалий. 2》 В опорі матеріалів – властивість матеріалів і конструкцій чинити опір руйнуванню або пошкодженню від втомленості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витривалість — Витрива́лість, -лости, -лості, -лістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. витривалість — ВИТРИВА́ЛІСТЬ, лості, ж. Властивість за знач. витрива́лий. Його тонка, сухорлява постать широкоплеча і неначе виконана з червоної міді, по ній знати вперту, незламну силу, якусь немов нелюдську витривалість (Л. Укр., II, 1951, 242); — Ну?... Словник української мови в 11 томах