витривало
ВИТРИВА́ЛО.
Присл. до витрива́лий.
Ідіть лиш витривало далі: сильна воля поборе все (О. Кобилянська);
Він [дід] чесно прожив .. сотню літ, не жалував трудів, не жахався ні ран, ані мук, витривало боровся за волю і за славу (Б. Лепкий);
Навколо розіслалась посвятна тиша. Тільки ятлик, десь далеко! – довбав дерево: вперто й витривало... (Н. Королева).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me