витривалість

ВИТРИВА́ЛІСТЬ, лості, ж. Властивість за знач. витрива́лий.

Його тонка, сухорлява постать широкоплеча і неначе виконана з червоної міді, по ній знати вперту, незламну силу, якусь немов нелюдську витривалість (Л. Укр., II, 1951, 242);

— Ну? — слідчий важко одкидається на спинку крісла і вперше оглядає Івана. Оглядає так, наче оцінює силу і витривалість противника (Кол., Терен.., 1959, 259).

Значення в інших словниках

1. витривалість — витрива́лість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. витривалість — -лості, ж. 1》 Властивість за знач. витривалий. 2》 В опорі матеріалів – властивість матеріалів і конструкцій чинити опір руйнуванню або пошкодженню від втомленості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. витривалість — ВИТРИВА́ЛІСТЬ, лості, ж. Властивість за знач. витрива́лий. Його тонка, сухорлява постать широкоплеча і неначе виконана з червоної міді, по ній знати вперту, незламну силу, якусь немов нелюдську витривалість (Леся Українка); – Ну?...  Словник української мови у 20 томах
4. витривалість — Витрива́лість, -лости, -лості, -лістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)