витрощити
ВИ́ТРОЩИТИ, щу, щиш, док., кого, що.
Виламати, перебити, знищити кого-, що-небудь (всіх, все або багатьох, багато).
Вони [фашисти] й тоді, як прийшли, зчинили таку стрілянину по курях, наче у висілку точився бій. Так де ж ті кури зараз, як їх витрощили до одної? (Григір Тютюнник);
– Маєш вудки? – Маю, звичайно. Але на річку нічого йти. Тут електровудочники витрощили все живе (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)