витрясати
ВИТРЯСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ТРЯСТИ, су, сеш, мин. ч. ви́тряс, ла, ло; док.
1. що. Трясучи, викидати, висипати що-небудь.
Ми приходим молотити, в понеділок калатаєм, а в вівторок витрясаєм, а в середу б'єм солому (Сл. Гр.);
[Марусяк:] Мовчать! Ось гроші!.. (витрясає з череса гроші) (І. Франко).
2. що, перен. Стражданнями, погрозами, насильством і т. ін. позбавляти кого-, що-небудь чогось.
Той біль витряс геть із голови й з душі каламутний чад, млость [млість] і туман (І. Багряний);
Він тішився своєю владою над студентами, своїм правом вдиратися на світанні до них у намети і витрясати з інтелектуалістів їхній ранковий сон (О. Гончар).
3. що, чого, діал. Танцювати.
Взявся в боки .. і ну витрясать польки (А. Свидницький).
◇ (1) Ви́трясти / витряса́ти печінки́ з кого і без дод. – дуже натрясти кого-небудь при їзді по нерівній дорозі.
– Воно через греблю набагато ближче, та тільки... там не справили шляху. Мабуть, такі рівчаки та груддя, що й печінки витрясе (О. Донченко);
У кузові нас здорово трясе, підкидає, витрясає з нас печінки, але почуваємо ми себе справді чудово, на лихацьку їзду водія не скаржимось (О. Гончар);
(2) Ви́трясти ду́шу з кого:
а) будь-якими засобами (перев. погрозами, суворими вимогами) домогтися чого-небудь від когось.
– А ти домовся з теслями й огородись. Гроші знайдемо. – І огороджусь. Я з вас душу витрясу, а школу обгороджу (Ю. Збанацький);
– Але чи вміємо прощати? А може, готові витрясти душу з боржників наших, які заборгували нам? (із журн.);
б) украй виснажити, змучити кого-небудь, майже доводячи до смерті.
А вони [русалки] вхопили його знову, мало з нього не витрясли душу, так обертали в танці (з легенди);
[Гострохвостий (тихо):] Ой, страшна ж її мати! Ще як попаде мене в свої лапи, то витрясе з мене душу (І. Нечуй-Левицький);
в) уживається як погроза дуже побити, покарати кого-небудь або просто сильно побити когось.
– Кажи, а то я з тебе душу витрясу! – Іван Федотович припер Касяненка в куток і так здавив за горло, що тому виперло з лоба очі (С. Васильченко);
– Я з нього душу витрясу (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)