витрясати
ВИТРЯСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ТРЯСТИ, су, сеш, мин. ч. ви́тряс, ла, ло; док.
1. що. Трясучи, викидати, висипати що-небудь.
Ми приходим молотити, в понеділок калатаєм, а в вівторок витрясаєм, а в середу б'єм солому (Сл. Гр.);
[Марусяк:] Мовчать! Ось гроші!.. (витрясає з череса гроші) (І. Франко).
2. що, перен. Стражданнями, погрозами, насильством і т. ін. позбавляти кого-, що-небудь чогось.
Той біль витряс геть із голови й з душі каламутний чад, млость [млість] і туман (І. Багряний);
Він тішився своєю владою над студентами, своїм правом вдиратися на світанні до них у намети і витрясати з інтелектуалістів їхній ранковий сон (О. Гончар).
3. що, чого, діал. Танцювати.
Взявся в боки .. і ну витрясать польки (А. Свидницький).
◇ (1) Ви́трясти / витряса́ти печінки́ з кого і без дод. – дуже натрясти кого-небудь при їзді по нерівній дорозі.
– Воно через греблю набагато ближче, та тільки... там не справили шляху. Мабуть, такі рівчаки та груддя, що й печінки витрясе (О. Донченко);
У кузові нас здорово трясе, підкидає, витрясає з нас печінки, але почуваємо ми себе справді чудово, на лихацьку їзду водія не скаржимось (О. Гончар);
(2) Ви́трясти ду́шу з кого:
а) будь-якими засобами (перев. погрозами, суворими вимогами) домогтися чого-небудь від когось.
– А ти домовся з теслями й огородись. Гроші знайдемо. – І огороджусь. Я з вас душу витрясу, а школу обгороджу (Ю. Збанацький);
– Але чи вміємо прощати? А може, готові витрясти душу з боржників наших, які заборгували нам? (із журн.);
б) украй виснажити, змучити кого-небудь, майже доводячи до смерті.
А вони [русалки] вхопили його знову, мало з нього не витрясли душу, так обертали в танці (з легенди);
[Гострохвостий (тихо):] Ой, страшна ж її мати! Ще як попаде мене в свої лапи, то витрясе з мене душу (І. Нечуй-Левицький);
в) уживається як погроза дуже побити, покарати кого-небудь або просто сильно побити когось.
– Кажи, а то я з тебе душу витрясу! – Іван Федотович припер Касяненка в куток і так здавив за горло, що тому виперло з лоба очі (С. Васильченко);
– Я з нього душу витрясу (П. Панч).
Значення в інших словниках
- витрясати — витряса́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- витрясати — -аю, -аєш, недок., витрясти, -су, -сеш, мин. ч. витряс, -ла, -ло; док., перех. 1》 Трясучи, викидати, висипати що-небудь. Витрясти душу — а) довести до смерті; б) (лайл.) уживається як погроза. 2》 діал. Танцювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- витрясати — див. танцювати; трясти Словник синонімів Вусика
- витрясати — ви́трясти / витряса́ти печінки́ з кого і без додатка. Дуже натрясти кого-небудь при їзді по нерівній дорозі. — Воно через греблю набагато ближче, та тільки... там не справили шляху. Мабуть, такі рівчаки та груддя, що й печінки витрясе (О. Фразеологічний словник української мови
- витрясати — ВИКИДА́ТИ (кидати що-небудь із середини чогось назовні); ВИВА́ЛЮВАТИ (перекидаючи, нахиляючи); ВИШТО́ВХУВАТИ (поштовхами); ВИПИРА́ТИ (натискаючи); ВИТРЯСА́ТИ (трясучи); ВИЖБУ́РЮВАТИ розм., ВИШПУ́РЮВАТИ розм. рідко (із силою). — Док. Словник синонімів української мови
- витрясати — Витряса́ти, -са́ю, -са́єш; ви́трясти, ви́трясу, -сеш, -суть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- витрясати — ВИТРЯСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ТРЯСТИ, су, сеш, мин. ч. ви́тряс, ла, ло; док., перех. 1. Трясучи, викидати, висипати що-небудь. Ми приходим молотити, в понеділок калатаєм, а з вівторок витрясаєм, а в середу б’єм солому (Сл. Гр.); [Марусяк:] Мовчать!... Словник української мови в 11 томах