1. Словник синонімів української мови

витрясати

ВИКИДА́ТИ (кидати що-небудь із середини чогось назовні); ВИВА́ЛЮВАТИ (перекидаючи, нахиляючи); ВИШТО́ВХУВАТИ (поштовхами); ВИПИРА́ТИ (натискаючи); ВИТРЯСА́ТИ (трясучи); ВИЖБУ́РЮВАТИ розм., ВИШПУ́РЮВАТИ розм. рідко (із силою). — Док.: ви́кинути, ви́валити, ви́штовхати, ви́штовхнути, ви́перти, ви́трясти, ви́шпурляти, ви́шпурнути. Вона.. викидала одежу, що лежала зверху в скрині (І. Нечуй-Левицький); Рибалки неквапливо підвели до сітки борт баркаса, вміло вивалили рибу з сітки на дно судна (Ю. Збанацький); Море виштовхувало на землю шматки криги (Ю. Яновський); Казанцев насилу налапав і випер через вікно здоровий узол (І. Нечуй-Левицький); (Марусяк:) Мовчать! Ось гроші!.. (витрясає з череса гроші) (І. Франко); Заряджена злою енергією, Мариня так гарячково почала вижбурювати речі на подвір'я, що збоку могло видатися, ніби в хаті вибухнула пожежа (Ірина Вільде); Вишпурнути сміття.

ТРУСИ́ТИ (стріпуючи, видаляти пилюку, сніг тощо, спорожняти щось), ВИТРУ́ШУВАТИ, ВИТРЯСА́ТИ, ОБТРУ́ШУВАТИ, ОБТРЯСА́ТИ, ОБТРІ́ПУВАТИ розм. (з якоїсь поверхні). — Док.: потруси́ти, ви́трусити, ви́трясти, обтруси́ти, обтрясти́, обтрі́пати. Балабуха став у ґанку й почав трусити свою довгу шинелю (І. Нечуй-Левицький); В усіх будинках жінки мили вікна, витрушували на балконах килими (Н. Забіла); Селянин у мокрій свитині обтрушував шапку (О. Десняк); Потім ти зняла шапочку і обтрясла сніг (Леся Українка); З чималою трудністю піднісся (Яким), обтріпав з рук.. болото (О. Ковінька).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витрясати — витряса́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. витрясати — -аю, -аєш, недок., витрясти, -су, -сеш, мин. ч. витряс, -ла, -ло; док., перех. 1》 Трясучи, викидати, висипати що-небудь. Витрясти душу — а) довести до смерті; б) (лайл.) уживається як погроза. 2》 діал. Танцювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витрясати — ВИТРЯСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ТРЯСТИ, су, сеш, мин. ч. ви́тряс, ла, ло; док. 1. що. Трясучи, викидати, висипати що-небудь. Ми приходим молотити, в понеділок калатаєм, а в вівторок витрясаєм, а в середу б'єм солому (Сл. Гр.); [Марусяк:] Мовчать!... Словник української мови у 20 томах
  4. витрясати — див. танцювати; трясти Словник синонімів Вусика
  5. витрясати — ви́трясти / витряса́ти печінки́ з кого і без додатка. Дуже натрясти кого-небудь при їзді по нерівній дорозі. — Воно через греблю набагато ближче, та тільки... там не справили шляху. Мабуть, такі рівчаки та груддя, що й печінки витрясе (О. Фразеологічний словник української мови
  6. витрясати — Витряса́ти, -са́ю, -са́єш; ви́трясти, ви́трясу, -сеш, -суть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. витрясати — ВИТРЯСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ТРЯСТИ, су, сеш, мин. ч. ви́тряс, ла, ло; док., перех. 1. Трясучи, викидати, висипати що-небудь. Ми приходим молотити, в понеділок калатаєм, а з вівторок витрясаєм, а в середу б’єм солому (Сл. Гр.); [Марусяк:] Мовчать!... Словник української мови в 11 томах