витрішкуватий
ВИТРІШКУВА́ТИЙ, а, е.
1. Дуже опуклий, випнутий з орбіт (про очі).
– Сватай, Карпе, Палажку. – Коли в Палажки очі витрішкуваті, як у жаби (І. Нечуй-Левицький);
Мануйло великими витрішкуватими очима обвів притихлі ряди бригадників (О. Донченко);
У хворих на базедову хворобу щитоподібна залоза збільшена, очі витрішкуваті (з навч. літ.).
2. Який має дуже опуклі, випнуті з орбіт очі.
За столом сидить молодиця, огрядна, червона, витрішкувата, носик маленький, а уста, як ворота (Марко Вовчок);
Зупинившись перед дзеркалом, солдат підкрутив вуса, підморгнув до витрішкуватого обличчя в дзеркалі (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)