виття
ВИТТЯ́¹, я́, с.
Дія за знач. ви́ти¹ і звуки, утворювані цією дією.
Раптом все покривається протяглим сумним вовчим виттям (Леся Українка);
Десь кричали вранішні півні, а ще далі вили собаки безвихідним виттям (М. Хвильовий);
Тепер же, під холодне й зле виття вітру, вона [пісня] співається майже з побожністю (В. Винниченко);
Раптово змовкли кулемети, Ввірвалось мін глухе виття (М. Бажан);
Із навісним виттям випустили татари хмару стріл і миттю скотились назад до річки (Ю. Логвин).
ВИТТЯ́², я́, с.
Дія за знач. ви́ти².
Таким чином, найбільш урочиста процедура виття весільного гільця була розпочата (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)