виття —
виття́ 1 іменник середнього роду скиглення виття́ 2 іменник середнього роду плетиво
Орфографічний словник української мови
виття —
I -я, с. Дія за знач. вити I. II -я, с. Дія за знач. вити II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виття —
ВИТТЯ́¹, я́, с. Дія за знач. ви́ти¹ і звуки, утворювані цією дією. Раптом все покривається протяглим сумним вовчим виттям (Леся Українка); Десь кричали вранішні півні, а ще далі вили собаки безвихідним виттям (М.
Словник української мови у 20 томах
виття —
ВИТТЯ́ (протяжливі тужливі звуки собак, вовків і деяких інших тварин, а також вітру тощо), ЗАВИВА́ННЯ, СКИ́ГЛЕННЯ, СКИ́ГЛІННЯ, ЗА́ВОДИ розм., ВИЙ рідко, КВИЛІ́ННЯ рідко. І враз від греблі почулося вовче виття (М.
Словник синонімів української мови
виття —
ВИТТЯ́¹, я́, с. Дія за знач. ви́ти¹. Раптом все покривається протяглим сумним вовчим виттям (Л. Укр., III, 1952, 249); Так він просидів довго, аж поки його увагу не привернуло виття зачинених собак (Чаб., Балкан.
Словник української мови в 11 томах