виття
Завивання, (бурі) рев, ревіння; (жалібне) скиглення, квиління.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виття — виття́ 1 іменник середнього роду скиглення виття́ 2 іменник середнього роду плетиво Орфографічний словник української мови
- виття — I -я, с. Дія за знач. вити I. II -я, с. Дія за знач. вити II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виття — ВИТТЯ́¹, я́, с. Дія за знач. ви́ти¹ і звуки, утворювані цією дією. Раптом все покривається протяглим сумним вовчим виттям (Леся Українка); Десь кричали вранішні півні, а ще далі вили собаки безвихідним виттям (М. Словник української мови у 20 томах
- виття — див. звучання Словник синонімів Вусика
- виття — ВИТТЯ́ (протяжливі тужливі звуки собак, вовків і деяких інших тварин, а також вітру тощо), ЗАВИВА́ННЯ, СКИ́ГЛЕННЯ, СКИ́ГЛІННЯ, ЗА́ВОДИ розм., ВИЙ рідко, КВИЛІ́ННЯ рідко. І враз від греблі почулося вовче виття (М. Словник синонімів української мови
- виття — Виття́, -ття́, -ттю́, -ття́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- виття — ВИТТЯ́¹, я́, с. Дія за знач. ви́ти¹. Раптом все покривається протяглим сумним вовчим виттям (Л. Укр., III, 1952, 249); Так він просидів довго, аж поки його увагу не привернуло виття зачинених собак (Чаб., Балкан. Словник української мови в 11 томах