1. Словник української мови в 11 томах

виття

ВИТТЯ́¹, я́, с. Дія за знач. ви́ти¹.

Раптом все покривається протяглим сумним вовчим виттям (Л. Укр., III, 1952, 249);

Так він просидів довго, аж поки його увагу не привернуло виття зачинених собак (Чаб., Балкан. весна, 1960, 204);

У щілини вікон прокрадалося виття завірюхи (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 253);

Раптово змовкли кулемети, Ввірвалось мін глухе виття (Бажан, І, 1946, 148).

ВИТТЯ́², я́, с. Дія за знач. ви́ти².

Таким чином, найбільш урочиста процедура виття весільного гільця була розпочата (Смолич, Мир.., 1958, 26).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виття — виття́ 1 іменник середнього роду скиглення виття́ 2 іменник середнього роду плетиво Орфографічний словник української мови
  2. виття — Завивання, (бурі) рев, ревіння; (жалібне) скиглення, квиління. Словник синонімів Караванського
  3. виття — I -я, с. Дія за знач. вити I. II -я, с. Дія за знач. вити II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виття — ВИТТЯ́¹, я́, с. Дія за знач. ви́ти¹ і звуки, утворювані цією дією. Раптом все покривається протяглим сумним вовчим виттям (Леся Українка); Десь кричали вранішні півні, а ще далі вили собаки безвихідним виттям (М. Словник української мови у 20 томах
  5. виття — див. звучання Словник синонімів Вусика
  6. виття — ВИТТЯ́ (протяжливі тужливі звуки собак, вовків і деяких інших тварин, а також вітру тощо), ЗАВИВА́ННЯ, СКИ́ГЛЕННЯ, СКИ́ГЛІННЯ, ЗА́ВОДИ розм., ВИЙ рідко, КВИЛІ́ННЯ рідко. І враз від греблі почулося вовче виття (М. Словник синонімів української мови
  7. виття — Виття́, -ття́, -ттю́, -ття́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)