витупцьовування
ВИТУПЦЬО́ВУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. витупцьо́вувати.
Він зміг зупинитися у своєму безглуздому витупцьовуванні та став непорушно на початку вулиці спиною до ріки (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)ВИТУПЦЬО́ВУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. витупцьо́вувати.
Він зміг зупинитися у своєму безглуздому витупцьовуванні та став непорушно на початку вулиці спиною до ріки (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)