витупцьовувати

ВИТУПЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТУПЦЮВАТИ, юю, юєш, док., що і без прям. дод., розм.

1. Іти або танцювати дрібними кроками.

За стіною Парася невпинно витупцьовувала модний чарльстон (Г. Епік);

Відтак, надибавши тверду місцинку в центрі, почала [дівчина] легко, граційно витупцьовувати густий перебір (Є. Доломан);

Солдати витанцьовували й витупцьовували в холоді (П. Загребельний).

2. тільки док. Багато пройти або багато часу пробути на ногах, переходячи з місця на місце.

Оце восени буде понад тридцять років, як людям пошту ношу. Ви ж тільки уявіть собі, скільки кілометрів витупцював я оцими ногами, га? (О. Копиленко).

Значення в інших словниках

1. витупцьовувати — витупцьо́вувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. витупцьовувати — -ую, -уєш, недок., витупцювати, -юю, -юєш, док., перех. і неперех., розм. 1》 Іти або танцювати дрібними кроками. 2》 тільки док. Багато пройти чи багато часу пробути на ногах, переходячи з місця на місце.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. витупцьовувати — ВИТУПЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТУПЦЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. і неперех., розм. 1. Іти або танцювати дрібними кроками. За стіною Парася невпинно витупцьовувала модний чарльстон (Епік, Тв., 1958, 79). 2. тільки док.  Словник української мови в 11 томах
4. витупцьовувати — Витупцьовувати, -вую, -єш гл. Топать ногами, сѣменить ногами. (Півень) витупцьовує, витупцьовує дриґульками, ніби й справді танцює. Сим. 212. Хата, 200.  Словник української мови Грінченка