витурити —
ви́турити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
витурити —
див. витурювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
витурити —
ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
витурити —
ВИ́ТУРИТИ див. виту́рювати.
Словник української мови в 11 томах
витурити —
Ви́турити см. витуряти.
Словник української мови Грінченка